Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Андрій Кураєв: В УПЦ немає «агентів впливу» Москви

13 серпня 2014 року в Києво-Печерській лаврі Архієрейський собор Української Православної Церкви буде обирати нового Предстоятеля.

Найвдалішим вибором був би нинішній місцеблюститель Київської митрополичої кафедри митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій (Березовський), вважає відомий місіонер протодиякон Андрій Кураєв.

Своєю особистою експертною точкою зору на події в Українській Церкві він поділився з журналістами на прес-конференції 9 липня в інформаційному агентстві «Національна служба новин».

 

Андрій КураєвГоворячи в цілому про систему церковного управління, о.Андрій зауважив, що за 25 років релігійної свободи в Православній Церкві «не були вироблені самостійні механізми контролю власного життя». Московський патріархат прихильний моделі управління, яку протодиякон називає «освіченим абсолютизмом» (зміцнення вертикалі влади).

Але якщо в РПЦ церковний народ таки допущений до виборів Патріарха (через делегатів Помісного собору), то в УПЦ МП церковний народ ніяк не впливає на підсумки виборів, тому що митрополита Київського вибирає Архієрейський собор - це 50 вибірників-єпископів, «дуже вузьке коло». У найскладніших нинішніх умовах, коли Україна переживає громадянську війну, майбутні вибори проявлять позицію єпископів УПЦ: «13 серпня вони самі собі поставлять діагноз: що для них важливіше - інтереси Церкви, народу або особисті маленькі гешефти».

Крім того, церковні вибори виявлять «якість правління митрополита Володимира, який пішов у світ інший». За словами о.Андрія, він знав покійного ієрарха ще під час перебування того ректором Московської Духовної академії і пам'ятає, що до кінця днів митрополит Володимир зберіг людяність, простоту і доступність. «Він - добра людина. Але, як кажуть, це не професія».

О.Андрій стверджує, що митрополита Володимира можна порівняти з Брежнєвим періоду застою, про якого говорили: «Сам живе і іншим не заважає». Це були ідеальні роки для апарату, але які обернулися застоєм». Щось подібне відбувалося в українському житті:  за 20 з гаком років сформувався «найбільш впливовий типаж українського архієрея - це такі бонвівани: чудові співрозмовники за столом, сибарити, які живуть за принципом «бери від Церкви все». (Бонвіван - людина, що живе у власне задоволення, багато і безтурботно; гульвіса, веселун, - ПО).

«Поява митрополита Онуфрія - справжнього ченця, людини чесного життя - це смертельна загроза для цієї групи єпископів, це особисті ризики», - вважає о.Андрій. Митрополит Онуфрій, якщо його оберуть главою Української Церкви, звичайно, «не звільнятиме» єпископів-сибаритів*, «але поблажок не буде», при ньому «цілком немислимими» виявляться розкішні банкети, під час яких церковними орденами нагороджуються хороші кухарі (о.Андрій привів конкретний подібний приклад з недавнього минулого). Та й сама ситуація бенкетам не сприяє: «Сьогодні прийти на кафедру київського митрополита не означає виграти квиток на довічний банкет, це означає – отримати «запрошення на страту».

Говорячи про особистість митрополита Онуфрія, протодиякон зазначив: «Митрополит Онуфрій ніколи не робив кар'єри, не прагнув до цього. При цьому - це лідер народних симпатій. Його люблять, бачачи його молитовне життя, його очі. Сьогодні в Україні носити лейбл, на якому написано «Москва, Росія» надзвичайно важко. Ставлення до нього уряду і преси, саме в силу посади, теж буде мінусовим. Тут дуже важливо, щоб у людини були хороші очі. Щоб люди могли сказати: він від Церкви, не від політики, він молиться за нас».

Що стосується інших кандидатів, то у них можуть бути свої таланти і здібності, але «у них немає духовної аури». Єдина людина, яку можна поставити в цьому сенсі поряд з митрополитом Онуфрієм, - це, на думку о.Андрія, «чернечий єпископ» митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій. Але він не буде конкурентом митрополиту Онуфрію, він буде його підтримувати, вони друзі з чернечих років, вважає доповідач.

Він підкреслив, що вибір нового Предстоятеля «не матиме ніякого відношення до нинішніх політичних дискусій». Міркування про «проросійських» або «проєвропейських» кандидатів на даний час не мають під собою ніякого ґрунту. Відповідаючи на запитання про роль Москви в майбутніх виборах, о.Андрій повністю заперечував можливий тиск: «Я не бачу каналів для цього. Будь-яка спроба лобіювання з боку Московського патріархату може викликати зворотну реакцію. Ці 50 єпископів нічим Москві не зобов'язані, навіть навпаки ... У Москви немає агентів впливу».

Не має сенсу говорити і про тиск з боку нових київських властей - «вони заплуталися поки самі з собою, у них ще немає апарату для такого впливу». Крім того, український єпископат давно навчився обходити претензії світської влади: перед президентськими виборами кілька років тому єпископів просили призвати паству голосувати за Януковича, вони «грошики брали-і нічого не говорили», каже о.Андрій. «Вже певне диво сталося: те, що збіглася кончина митрополита Володимира і час смути в Україні - це дає українській Церкві шанс. Всі попередні електоральні накопичення обнулені, у Церкви є можливість зробити вільний і чесний вибір», - сказав він.

Що стосується перспектив створення в Україні єдиної Православної Церкви, то протодиякон не виключає можливості з'єднання УПЦ і «Київського патріархату», однак припускає, що це можливо лише після відходу «деспотичного, авторитарного» Філарета (Денисенка).

Щодо кліриків і єпископів Московського патріархату на Україні «не повинно бути ілюзій, що вони високо цінують єдність з Руською Церквою. Вони цінують вірність канонам, визнання вселенським православ'ям. Якщо їм буде запропонований канонічно допустимий відхід з Московського патріархату, соцопитування показують, що половина духовенства це підтримає». Таким чином, о. Андрій не виключає з'єднання двох частин Української Церкви «на базі переходу до Константинополя».

Чи під силу митрополиту Онуфрію покласти край громадянському протистоянню в Україні, запитали журналісти. О.Андрій відповів: «Ні, звичайно, людині це не під силу. Але є сила молитви, і Онуфрій каже: будемо молитися».

Юлія Зайцева

Сибарит (від назви давногрецької колонії Сібаріс, відомої багатством и розкішшю) - розніжений, розбещенній розкішшю та задоволенням чоловік. Сибарити часто влаштовували розкішні бенкети (тому вони досягли високої майстерності в кулінарному мистецтві). - ПО

 

Джерело: blagovest-info

Переклад українською: Православний оглядач


О. Андрій Толстой: Ліфостротон митрополита Володимира


Андрій Кураєв: Загибель юнака перед канонізацію пап – знак з неба?

Андрій Кураєв: Єдина нація з українців не склалася

Андрій Кураєв про зіткнення в Бірюльово: Гори, гори ясно, щоби не погасло

Кураєв про Адельгейма: Сатана душив його через псковського митрополита 


Андрій Кураєв: Я озвучив думку моральної більшості

Андрія Кураєва виключили з Московської Духовної Академії

Андрій Кураєв: Голубе лобі в церкві довело своє існування

«За Церкву без кураєвщини»: Відправте Кураєва у віддалений монастир

Андрій Кураєв побачив в призначеннях Синоду РПЦ солідарність з Олландом 

Протодиякон РПЦ Андрій Кураєв вимагає перейменувати Волгоград на Сталінград   

To Top