Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Як діє закон про альтернативну службу під час мобілізації

20 хвилин - RIA

В Україні віруючі можуть замінити службу в армії на альтернативну - наприклад, у лікарні. Але у військкоматі кажуть, що це ніяк не стосується нинішньої мобілізації. Тобто, навіть якщо ви дуже віруюча людина - все одно автомат на шию.

альтернативна служба

У розмові з журналістом представник Свідків Єгови Дмитро Перегончук розповів, що їх віруючі не будуть навіть підмітати склади, де є зброя. Свідки Єгови входять у список церков, віруючим яких можна не служити в армії. Вони мають право на альтернативну службу. Проте, якщо строковики служать рік, то на альтернативній службі доведеться працювати - півтори.

- Ми згодні виконувати службовий обов'язок у лікарнях або інших установах, але в армію, а тим більше на війну, ми не підемо, - каже Дмитро.

Начальник відділу у справах релігій Вінницької облдержадміністрації Ігор Салецький розповів, що у цьому питанні продовжують шукати компроміси.

- Кожен громадянин, якому його віровчення не дозволяє брати до рук зброю, може пройти альтернативну службу. Як правило, проходить він її при лікарнях, ЖЕКах чи інших об’єктах соціальної інфраструктури, - розповідає Ігор Салецький. - Наразі постало питання, як проходити альтернативну службу в умовах мобілізації. І багато протестантських конфесій заявляє, що сьогодні їхні віруючі готові проходити службу у військових частинах. Скажімо, в інженерних військах, у військах зв’язку або в інших допоміжних службах військової частини.

За словами Салецького,  якщо людина пройшла невійськову службу, а зараз її мобілізують, то на рекомендацію Генерального штабу Міністерства оборони України її посилають саме на допоміжні роботи у військову частину.

- В першу чергу це пов’язано з тим, щоб ця людина у випадку виконання бойового завдання не нашкодила, - каже Салецький. - Насправді глибоко віруюча людина не візьме в руки зброю. Вона піде під трибунал, але зброї до рук не візьме. Тому до цих моментів потрібно ставитися обережно. І на Раді Церков ми запрошували представника з військового комісаріату, щоб обговорити це питання.

Не всі ж на фронті

Представник відділу по роботі з громадськістю обласного військкомату Вікторія Галенко розповіла, що альтернативка стосується лише строковиків.  На тих, кого мобілізують, це не розповсюджується.

-  Усі будуть служити, як солдати, - каже вона. - Звичайно, що вони не обов’язково поїдуть на передову брати участь у бойових діях. Є багато військових спеціальностей, які  не пов’язані безпосередньо з війною.

- Розумієте, всюди грає людський фактор. Але на практиці у нас такого ще не було. Ще ніхто не відмовлявся від служби, тому що йому не дозволяє віра або він пацифіст. Ми самі зацікавлені, щоб мобілізувати вмотивованих людей. Що стосується строковиків, то з ними простіше, коли призовник отримав повістку, то він приходить у військовий комісаріат та проходить медкомісію. Після того, як його визнають придатним до служби, він може написати заяву про те, що хоче служити альтернативно.Тоді ми направляємо його в комісію у справах альтернативної служби. Коли призовник приносить рішення цієї комісії, він знімається з нашого обліку.

Також Вікторія каже, що небагато призовників проситься на альтернативну службу.

Закони не дружать

Журналіст “20хвилин” зв’язався з директором громадської організації «Інститут релігійної свободи» Максимом Васіним.

- Насправді є неузгодженість між Законом про альтернативну службу та Законом про мобілізацію. Але це не означає, що можна порушувати право громадянина на заміну військового обов'язку альтернативною службою навіть під час мобілізації. Після моїх звернень Міноборони підтвердило цю позицію, хоча досі немає чіткого законодавчого механізму, як мобілізовану особу спрямувати на альтернативну службу, бо ця служба має бути невійськовою - тобто проходити за межами Збройних сил. Як варіант, у госпіталях, на цивільному виробництві тощо.

Водночас десятого лютого Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій закликала віруючих, у відповідності зі своїми релігійними переконаннями і можливостями, брати участь в обороні Батьківщини.

“Заради спільної перемоги один хай іде в армію, інший нехай посильно працює, допомагаючи армії як капелан, волонтер, у госпіталях, нехай допомагає сім'ям військовослужбовців, які постраждали, мирним жителям Донбасу і вимушеним переселенцям”, - сказано у заяві.

Яка вона - альтернативка?

Вінничанин Максим Гетьман - християнин-баптист. Проходив альтернативну службу у 2002 році.

- Про те, що я хочу служити на альтернативній службі, я попередив у військкоматі, ще коли проходив медичну комісію за віком. Відповідно вони вже зробили собі помітку. Коли мене визнали придатним до служби, я приніс довідку з церкви і мене направили в комісію у справах альтернативної служби. Там мені сказали, що я маю шукати собі роботу. Обов’язкову державну. На той час - це були або житлово-комунальні контори, або лікарні. Спочатку я працював у ЖЕКу в ремонтній бригаді. Ми ремонтували під’їзди, - каже Максим. - Пізніше ЖЕК приватизували і я звідти звільнився. Далі я пішов працювати в першу лікарню. Там ще з одним хлопцем ми ремонтували аудиторії або палати. Прослужив я два з половиною роки. Під час служби проживав я вдома, отримував мінімальну зарплатню. Кожен квартал я подавав звітність зі своєї установи в комісію у справах альтернативної служби. Вони також могли приїжджати у будь-який момент і перевіряти мене. Коли я відслужив, демобілізували мене у міській раді. Після цього я пішов у військкомат і мені у військовому квитку записали, що я проходив альтернативну службу.

Також Максим розповів, що якщо його мобілізують, то ухилятися не буде.

- У мене є обов’язок перед державою і перед Богом. І якщо прийде повістка, то якихось ухилянь з мого боку не буде. Я можу бути водієм, можу будувати якісь військові споруди, якщо це буде потрібно.

“Православні повинні служити”

Владислав Демченко, секретар Вінницької єпархії УПЦВладислав Демченко, секретар Вінницької єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) протодиякон

- Православні повинні служити і захищати свою Батьківщину. Священнослужителі не можуть воювати, тому що церковні канони забороняють їм убивати людей і навіть тварин і взагалі проливати кров. Тому у випадку загальної мобілізації священнослужителі підпадають під альтернативну службу. Звичайно, якщо буде прийнятий Закон про капеланську службу, то священик зможе зайняти у армії належне йому місце і постійно бути поруч із воїнами. Поки такого закону не прийнято, священики, у тому числі і з нашої єпархії, їздитимуть у зону бойових дій як волонтери. А що стосується мирян, то вони можуть захищати Батьківщину, в тому числі і зі зброєю в руках, - розповідає о. Владислав. - За довідками для проходження альтернативної служби до нас не зверталися та й не даємо ми таких. Священики, яким приходять повістки, отримують відповідні довідки, і поки що звільняються від призову. Мова про альтернативну службу для них у даний час не йде.

“Це мають робити професіонали”

Володимир Черкашин, президент Вінницької громади Свідомості Крішни

- Є люди, які займаються військовою службою професійно - це їх робота. А є люди, які вибрали шлях духовності і вони не мають йти навіть у політику, не говорячи про війну. Наші віруючі в основному шукають альтернативу. Ми розуміємо, що якщо ворог напав, то потрібно захищати, але це мають робити професіонали.

“Не по людським заповідям, а по Божим”

Андрій Толстой, редактор сайту Андрій Толстой, редактор сайту "Християнський оглядач"

- Я  уявляю, що сиджу біля вікна й пишу цей пост. І раптом, той, хто безумно любить Бога або святих отців, стріляє ракетою в моє вікно, і мене розриває на безліч маленьких шматочків. А потім цей представник боголюбивого воїнства повертається додому, і христолюбивий священнослужитель оспівує його любов до ближнього як зразок до наслідування.

А що ж я і ще десятки тисяч мирних людей, загиблих під час сварки правителів, які вже помирилися і все поділили? А нічого... Якийсь дядько вирішив, що жити нам не треба, а інший дядько з хрестом на животі або з Біблією під пахвою, цю страву швиденько зварганив у пропагандистській каструльці як богоугодну. Тільки от проблемка - всі дороги ведуть не до Риму (не важливо, перший або третій), а на Божий Суд, і там рішення буде прийнято не по зовнішній позолоті заповідей людських, а по заповідям Божим.

Архієпископ УПЦ: Молитися про мир і одночасно випрошувати зброю - абсурд

Сповідь священика перед Церквою

Євроінтеграція: Розділяй та володарюй

Блаженні миротворці

Механізм розпізнавання обману дає збій

To Top