Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Джон Говелс: Виклики сьогодні такі ж самі як у часи св. Василія

Роздуми в день святого Василія. Джон Вільям Говелс

 

Святий отець наш Василій народився, ймовірно в Кападокії близько 330 року від Р.Х., в добу, що позначилась передачею імперської потуги з Риму до Візантії. Відтак столиця Східного Риму стала носієм греко-римського, а пізніше і християнського спадку. На цьому культурному просторі поміж Афінами та Єрусалимом молодий Василій здобув освіту, що також позначилось на багатьох його творах.

 Святий Василій Великий


Твори св. Василія стосуються не лише високих богословських тем, таких як полеміка з аріанською єрессю, він також досліджував витоки сумнівів в існуванні Бога, які й нині можна почути на вулицях та в розкручених соціальних тусовках, зокрема шпальтах ліберальних ЗМІ, що пропагують на Заході рух «Нових атеїстів».

 

Святий Василій писав:


«Ті хто погруз у своєму невігластві так сильно, що не здатен піднятись до пізнання Бога, не може припустити собі, що розумна причина передує народженню Всесвіту; це перша помилка, що привела їх до печальних наслідків. Деякі звертаються до матеріальних начал і приписують походження Всесвіту стихіям світу. Деякі уявляють собі атоми, невидимі тіла, молекули та капіляри, зі сполучення яких твориться природа видимого світу.

 

Атоми сполучаюсь та розділяючись, творять народження та смерті, а найміцніші тіла лишень завдячують своїй цілісності силі взаємного тяжіння; правдива тобі павутина, звита тими писаками, що приписали небесам, землі і морю таке нікчемне походження, і таку слабку цілісність! І це тому, що не відали вони слів «На початку Бог створив Небо та землю». Введені в оману своїм злісним безбожництвом, їм ввижається, що ніщо не володарює і не керує Всесвітом, натомість все віддано на волю випадку» (Шестоднев, Бесіда перша)


Те, що ми, як віряни, приписуємо Господу, атеїсти називають випадковим скупченням. Абсурдність такого твердження виглядає нині виглядає ще більшою, аніж в дні св. Василія, беручи до уваги розуміння мікросвіту – у випадку біологічних систем та макросвіту – у випадку властивостей початкових моментів творення, разом з фізичними законами необхідними для формування життя.


Життя за відсутності Божественного зосталось цілковито позбавлене свого автентичного значення, наша особиста самобутність та культура перетворились на накопичення матеріальних благ, безглузді субкультури пов’язані з масово продукованими ідентичностями або з сентиментальним гуманізмом, який з часів Французької революції, вів до провальних і кривавих зусиль побудови матеріалістичної утопії небес на землі.


Святого Василія було канонізовано за поєднання таких рис як повага до вірян, нескореність перед єретиками та недовіра навіть до єдиної точки в суперечці віч-на-віч з імператором-єретиком Валентом. Ми повинні наслідувати цього святого в своїй відданості, а подвизання за віру має бути загартоване розсудливістю та милосердям задля уникнення звинувачень в сліпому фанатизму та лицемірстві. Інтелектуальні виклики, що постають перед віряними нині не відрізняються від подібних в часи св. Василія.


Молитвами святого отця нашого Василія, Господи Ісусе Христе помилуй нас!


Джерело: ЗЕНТРОПА


Роздуми православного кельта


Інші статті із сайту Зентропа:


Погляд з Білорусі. Який шлях може обрати Україна


Роберто Фіоре: В ЄС вам треба буде ухилятися не тільки від педерастів та іммігранті


Корнеліу Кодряну: Я визнаю будь-яку систему, крім демократії

To Top