Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Толерантна Франція проти одностатевих шлюбів

Масові протести французів проти законопроекту «Шлюб для всіх», які тривають з листопада, показали, що уряд країни помилився у своїх сподіваннях легко легалізувати гомосексуальні союзи.

Про те, чи є у громадян, обурених втратою останніх традиційних устоїв суспільства, шанс бути почутими, розповідає священик Антоній Одайский, клірик храму Архангела Михаїла в Каннах (Франція). 

- Так скільки ж все-таки було протестуючих? Називаються числа від 360 тисяч до мільйона людей…

- Реально в маніфестації брало участь більше мільйона чоловік, а точніше, на вулиці Парижі 13 січня вийшло мільйон триста тисяч маніфестантів. Це стало найбільш масовим вираженням суспільного протесту у Франції за останні 30 років. Офіційна оцінка кількості учасників в 360 тисяч не може відповідати дійсності з багатьох причин. Наприклад, на 24-х з половиною гектарах Марсового поля під Ейфелевою вежею може спокійно розташуватися 700 000 чоловік, і на фотографіях видно, що саме поле і широкі прилеглі алеї повністю заповнені маніфестантами, частина яких була змушена повернутися на початкові місця зборів у трьох районах Парижа . Та й тележурналісти з Canal + і BFMTV, які робили репортажі з Марсового поля у 16 ​​годині, озвучили дані префектури в мільйон маніфестантів, і це було через лише декілька годин після початку маніфестації, коли регіони ще були на підході до Парижу. У Париж попрямувало сім потягів TGV, близько тисячі автобусів, велика кількість машин. Але офіційні дані по числу мітингувальників рахували на мосту Альма, по якому організатори маніфестації їх закликали пройти. Проте, ймовірно, поліція і жандармерія на мосту по закінченню робочого дня після кількох годин від початку маніфестації спокійно розійшлися по домівках, і офіційні дані вийшли значно скромніші, а люди все йшли і йшли. Зараз, судячи з французьких блогів, сили правопорядку визнають число в 1,3 мільйона маніфестантів, але поки не озвучують.

 Самі маніфестанти - це не обов'язково релігійні люди, а просто добропорядні сімейні громадяни, найбільшим правопорушенням яких за все життя була довга парковка. Увечері на маніфестації був концерт і гуляння допізна. Було багато молоді і дітей, які голосно скандували про необхідність мати їм тата і маму. Люди вийшли показати, наскільки щасливі звичайні нормальні сім'ї і наскільки протиприродно втручатися в їх нормальне життя, ніякої ненависті чи агресії не було зовсім. Бійці CRS (французький ОМОН) були приємно здивовані спокою і дружелюбності такої величезної маси людей. На маніфестації було зафіксовано дві події: перше - що втрачено айфон, і друге - що айфон повернули власникові.

Звичайно, активну участь у мітингах взяли римо-католики, вимагаючи широкого загальнонаціонального обговорення законопроекту, який, мабуть, уряд хотів провести легко і непомітно. У мас-медіа вони піддалися особливо лютим нападкам. Своє ставлення висловили і православні Франції. Румунський митрополит Іосиф за дорученням Асамблеї православних єпископів Франції виступив з роз'ясненням православної позиції в Національній асамблеї. Потім румунський владика благословив свою паству брати участь у мітингах проти законопроекту, також вступив архієпископ Женевський і Західноєвропейський Михайло. Крім релігійних людей, на демонстрацію прийшли самі різні суспільні сили і видні політики. Наприклад, видні представники влади з регіонів, що брали участь в акції, були прикрашені стрічками Почесного легіону і заявляли, що будуть відмовлятися реєструвати одностатеві «шлюби».

 Мітинг Париж  

- Які саме пункти законопроекту переповнили чашу терпіння? Адже в цілому французьке суспільство завжди терпимо ставилося до содомітів. 

- Так, виступати проти гомосексуалізму серед корінних французів не прийнято. Але в цьому і біда. Адже згідно християнських постулатів, сформульованих, наприклад, у апостола Павла (Рим.1: 27), гомосексуалізм несумісний з мирним влаштуванням людини та її вічним життям. Хоча для секулярних людей це не авторитетно, але гомосексуалізм смертельно небезпечний і фізично тут, для земного життя, що підтверджується статистикою, а проти фактів, як відомо, не попреш. За даними російської версії сайту Міжнародного радіо Франції (RFI) за 2 липня 2012 року, ризик самогубства у молодих гомосексуалістів в 11-13 разів вище, ніж у їхніх однолітків, тобто совість молодого гомосексуаліста не може впоратися з його поведінкою, що призводить до внутрішньому розладу і, врешті-решт, до самогубства. На жаль, у все більш неприродному світі стало необхідно обґрунтовувати природні антропологічні підстави.  Але тут, у Франції, соціалісти, що прийшли до влади не тільки активно взялися легалізувати одностатеві шлюби, як і обіцяли перед виборами, а й внесли в законопроект радикальну поправку. Визначення шлюбу як «союзу осіб протилежної або однієї статі» дає можливість одностатевим парам всиновлювати дітей, а також включати «знання» про такі союзи в шкільні підручники, сімейні консультації, бази даних і так далі. Тобто тепер в сімейному кодексі Франції гомосексуалізм може отримати повноправний законний статус. Діти ж сприймаються як предмети для задоволення «батьківських» побажань содомітських пар, без урахування природної необхідності дітям просто мати «тата» і «маму», а не «батька 1» і «батька 2». Адже до того ж усиновлені діти повинні мати можливість допускати, що їх нові батьки можуть бути їх справжніми батьками, тобто саме татом і мамою, що неможливо при гомосексуальних «батьку 1» і «батьку 2». 

Щось подібне було в історії з просуванням абортів, коли спочатку їх легалізували тільки для виняткових випадків, потім поступово розширювали список допустимих для абортів медичних причин, поки аборти не стали робити просто через передбачувані соціальні складнощі й можливі незручності. 

Дитині треба  тато і мама 

- Звідки ж такий масштаб протесту в постхристиянському суспільстві, яке всіляко відстоює толерантність і рівноправність? 

- Можна пригадати першу главу пророка Ісайї: «У що бити ще вас, що продовжуєте свою затятість? Уся голова у виразках, і все серце зачахло» (Іс.1: 5). Щось важке могло б потрясти цю безтурботну країну, «douce France». Непохитність і глухота влади по просуванню такого мерзенного закону серйозно зачепили віру християн у Франції і честь французів, що небезпечно. Так, уряд звернув увагу на протести - мільйон людей у ​​центрі Парижа не помітити важко. Але воно поспішило відразу оголосити, що відмовлятися від своєї законодавчої ініціативи щодо содомії не мають наміру. Якщо влада буду упиратися в своїй глухоті, то, як пише в листі один з діячів найбільш масового французького католицького співтовариства «Еммануїл», «буде необхідно зробити другу маніфестацію, більш численну. Ми підемо на конфронтацію більш і більш жорстку. Уряд не зможе перемогти». Судячи по проведеній маніфестації, це не просто слова. Поки ж на 25 січня католики призначили день посту і молитви за підтримки 4 єпископів і більшої частини монастирів. По інтернету для участі в акції вже записалося більше 10 000 чоловік.

Мітинг Париж  

- Минулі багатотисячні протести - це ознаки якогось духовного пробудження чи все ж чиста політика? 

- Перед нинішнім великим мітингом у Парижі по всіх головних містах Франції в листопаді пройшли дуже численні акції протесту. Згідно з соціологічними опитуваннями, якщо одностатеві шлюби раніше підтримувало приблизно дві третини французів, то зараз приблизно 50 на 50. При цьому, знову ж враховуючи деяку байдужість суспільства до питань моральності, цілком можливо, що дані навмисне підтасовують, просуваючи інтереси гомосексуального лобі, яке, як видно, сильно у французькому парламенті. Уряду складно буде виконати всі передвиборні обіцянки на тлі кризи. А узаконення одностатевих шлюбів та усиновлення дітей в таких союзах сильно відволікають громадян країни від нагальних економічних проблем. Говорити про загальні спонуканнях маніфестантів складно, серед них були як християни, так і світські люди, але мета була одна - захистити природні людські цінності від протиприродного. Сумнівно, що те, що відбувається, можна інтерпретувати як духовне пробудження. Християни сильно стурбовані, чи почують їх. Так, Франція за старих часів сповідувала християнство, називала себе «старшою донькою Церкви». Наприклад, тут, в Провансі, в першому тисячоліття відомо 53 святих, серед яких такі добре знані як преподобні Іоанн Кассіан і Вікентій Лерінський. Але нинішні метаморфози християнської віри і релігійної свідомості людей привели нас до того, що ми зараз спостерігаємо. Згідно виданню співдружності «Еммануїл», середній вік римсько-католицьких священиків у Франції становить зараз 75 років. Семінарії навіть у таких традиційно католицьких краях і містах, як Бретань і Версаль, закриваються через відсутність абітурієнтів. Тому на даний момент про католицьке відродження говорити складно. Найчастіше люди зрілого віку, будучи «перегодовані» релігією в дитинстві, або зовсім втрачають віру, або знаходяться в духовних пошуках. Якщо ви почнете розмовляти з людиною про віру в якомусь особистому ключі, ймовірною реакцією співрозмовника буде настороженість або переляк. Про Христа ми можемо лише коректно згадувати в розмові між іншими справами, так ніби ми говорили б про погоду. Присутня або боязнь релігії, або світська байдужість. Але «душа за природою - християнка», і в наш храм періодично приходять корінні французи з проханням прийняти православ'я. Тепер ми думаємо і готуємося, як іноді служити і французькою мовою.

Священик Антоній Одайський 

фото: Священик Антоній Одайський

 Зі священиком Антонієм Одайським розмовляв Антон Леонтьев

Джерело: Православие.Ru

Переклад українською: Православний Оглядач 

To Top