Свт. Миколай Японський - апостол Японії

Сьогодні (16 лютого, за нов. стилем) день пам'яті святого рівноапостольного Миколая, архієпископа Японського (1836 - 1912).

У миру Іван Дмитрович Касаткін, народився 1 серпня 1836 р. в селі Березі Смоленської губернії. Блискуче закінчивши Смоленську Духовну семінарію, в 1857 р. він був прийнятий в Санкт-Петербурзьку Духовну Академію, де і виявив своє покликання проповідувати православну віру в Японії. Подавши відповідне прохання, в червні 1860 р. Іван був пострижений у чернецтво з ім'ям Миколай, а вже в липні ієромонах Миколай виїхав на місце свого служіння настоятелем консульського храму р. Хокодате.

Спочатку проповідь Євангелія в Японії здавалася абсолютно немислимою. За словами самого отця Миколая, «тодішні японці дивилися на іноземців, як на звірів, а на християнство, як на злодійську церкву, до якої можуть належати тільки затяті лиходії і чародії». Вісім років пішло на те, щоб вивчити країну, народ, мову, звичаї і звичаї, і до 1868 році паства отця Миколая налічувала вже близько двадцяти японців. У 1869 р. Синодом, за результатами його роботи, було прийнято рішення: «Утворити для проповіді між японськими язичниками слова Божого особливу Руську Духовну Місію», начальником якого був призначений зведений у сан архімандрита отець Миколай. Повернувшись до Японії, майбутній святитель передав Хакодатську паству ієромонаху Анатолію, а сам переніс центр Місії в Токіо.

У 1871 р. в Японії почалося гоніння на християн, і багато з них були піддані переслідуванням. У 1873 р., коли гоніння дещо зменшилися, архімандрит Миколай приступив до будівництва в Токіо церкви і школи на п'ятдесят чоловік, а потім - духовного училища, яке в 1878 році було перетворено в семінарію. До 1874 р. при Місії в Токіо діяли чотири училища: катехізаторське, семінарське, жіноче і причетницьке, а в Хокодаті два училища - для хлопчиків і дівчаток. У другій половині 1877 р. Місією став регулярно видаватися журнал «Церковний Вісник». До 1878 р. у Японії налічувалося 4115 християн, існували численні християнські громади. Богослужіння в громадах і викладання проводилося рідною мовою. Стали видаватися духовно-моральні книжки.

У 1880 р., 30 березня, в Троїцькому соборі Олександро-Невської лаври відбулася хіротонія архімандрита Миколая у єпископа Токійського. Через деякий час він завершив будівництво собору Воскресіння Христового в Токіо, а також взявся за новий переклад богослужбових книг, склав на японській мові Православний Богословський словник.

У період російсько-японської війни 1905 р. на долю святителя і його пастви випали важкі випробування, але він з честю переніс їх, допомагаючи російським військовополоненим в їхніх важких умовах. За ці подвижницькі труди святий був зведений в сан архієпископа.

У 1911 р., коли виповнилося півстоліття місіонерської роботи святителя Миколая, було вже 266 громад Японської Православної Церкви, до складу яких входило 33 017 православних мирян, 1 архієпископ, 1 єпископ, 35 ієреїв, 6 дияконів, 14 вчителів співу, 116 проповідників-катехитів.

Пам'ять про святителя Миколая особливо значуща в наші дні.

Стародавня Церква спочатку займала активну позицію на ниві проповіді християнського вчення, слідуючи євангельській заповіді Спасителя: «Отже йдіть, навчіть всі народи, хрестячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа» (Мф. 28:19). Однак, з часом, православні очевидно зменшили свій місіонерський запал, а тих, що його виявляють інколи намагаються присоромити, або, навіть, несправедливо зневажити. Але, попри це, за православною місією майбутнє, оскільки католицизм і протестантство вже вичерпало свій резерв, а людство надалі залишається в сирітському стані не отримавши повної відповіді на найважливіші питання людського буття. Бо ж ніщо окрім єдності з Богом не може заповнити порожнечу людського серця. Жодна соціальна чи харитативна активність, поверхневі моралістичні повчання,  фальшива містика, не замінять істини, яку вже 2000 років вірно хранить і передає світові Свята Христова Церква.

Святитель Миколай Японський - найяскравіший приклад того, що і сьогодні успіх православної проповіді можливий, навіть у найбільш несприятливих для цього умовах. Все залежить виключно від нас самих - православних. Тому, навіть перед тим, як внести пожертву на служіння Богові, застановіться, де ваша пожертва принесе найбільше користі для місії проповіді Божої правди.  

Рівноапостольний Святителю Миколаю Японський, моли Бога за нас!

Святий Косма Етолійський  - апостол Греції

Як я стала православною

Чому саме Православ'я є істинною вірою?

Редактор "Православного Оглядача": Ми хочемо надати місії сучасні форми

Навіщо молитися святим?

Спокуса "рожевого християнства"

Визначення поняття "православна духовність"