Православний оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • Києво-Печерська Лавра
  • Церква святого апостола Андрія у Львові
  • Козацькі могили під Берестечком
  • Свт. Іоан Златоуст звершує Божественну літургію

Про сім слів Христових на хресті. Свт. Миколай Сербський

Місіонерські листи

Ви хотіли знати значення тих семи висловів, які Господь говорив з Хреста. Хіба воно не зрозумілі?


Перший вислів: Отче! прости їм, бо не відають, що творять [1].Святитель Миколай Сербський (Велимирович)

По-перше, цими словами Господь висловив милість Свою до Своїх убивць, яка не зменшилася і під час Його хресних мук. З Голгофської вершини Він оголосив відому, але для багатьох незбагненну істину, а саме що лиходії завжди не відають, що творять. Вбиваючи праведника, себе вбивають, а його прославляють. Зневажаючи заповіді Божі, не бачать вони, як опускається жорно, щоб стерти їх на порох. Вчиняючи кощунство, не бачать, як їхні обличчя перетворюються на звірячі морди. Сп'янілі злістю, вони ніколи не відають, що творять.


Другий вислів: істинно кажу тобі, нині ж будеш зі Мною в раю [2].

Ці слова звернені до розбійника, що покаявся на хресті, вони дуже втішні для грішників, які можуть і в останню мить покаятися. Милість Божа безмежна. Господь виконує Свою місію навіть на Хресті. До останнього подиху Свого Він спасає всіх, хто має хоч найменшу волю до спасіння.


Третій вислів: Жінко! Ось син твій [3].

Так сказав Господь Своїй Святій Матері, Яка стояла біля голгофського Хреста. А Іоану апостолу сказав: Оце мати твоя! [4] У цих словах Його виявляється синівська турбота, обов'язкова для всякого по відношенню до батьків. Ось,  Той, Хто дав людям заповідь: Шануй батька твого і матір твою [5], Сам виконує її до останньої миті.


Четвертий вислів: Боже Мій! Боже Мій! Чому Ти Мене покинув? [6]

Ці слова говорять про неміч людську, але й про прозорливість. Бо Людина страждає. Але під болем людським прихована в ньому одна таємниця. Ось, тільки ці слова змогли зруйнувати єресь, що через кілька століть потрясла Церквою: вона (ересь. - Ред.) помилково вчила, що на Хресті страждало Божество. Однак вічний Син Божий для того й вочеловічився, щоб і тілом, і душею постраждати за людей і померти за них, як людина. Бо, якщо в Христі постраждало Божество, - значить, Божество у Христі і померло. А це неможливо. Вдумайтеся якнайглибше в ці великі і страшні слова: Боже Мій! Боже Мій! Чому Ти Мене покинув?

Хрест; Розп'яття


П'ятий вислів: Прагну [7].

Його Кров вилилася. Від цього - спрага. Сонце із заходу било Йому в очі і, посилюючи муки, страшно пекло Йому обличчя. Природно, що Він мав спрагу, але, Господи, чого воістину Ти прагнув: води чи любові? Прагнув Ти як людина чи як Бог, або як людина і Бог? Ось римський воїн дає Тобі просочену оцтом губку. Це єдина крапля "милосердя", яку отримав Ти від людей за три години мук на Хресті! Римський воїн пом’якшує гріх Пілата - гріх Римського царства по відношенню до Тебе, нехай навіть і оцтом. За те зруйнуєш Ти Римську імперію, але на її місці створиш нову.

 

Шостий вислів: Отче! в руки Твої віддаю дух Мій [8].

Син віддає дух Свій в руки Отця Свого, щоб знали, що від Отця прийшов, а не по Своїй волі, як звинувачували Його іудеї. Але слова ці для того ще були сказані, щоб чули і знали буддисти, піфагорійці, окультисти і всі філософи, які складають казки про переселення душ в інших людей, тварин, у рослини, зірки і мінерали. Відкиньте фантазії і подивіться, куди йде дух праведника: Отче! в руки Твої віддаю дух Мій.

 

Сьомий вислів: Звершилося! [9].

Це не означає, що життя завершилося. Ні, завершилася Його місія відкуплення і спасіння роду людського. Звершилося і запечатане кров'ю і смертю Божественна справа єдиного істинного Месії. Завершилося страждання, але життя тільки почалося. Закінчилась трагедія, але драми не відбулося. Відтепер і довіку остання велична справа - перемога над смертю, воскресіння і слава.

 Свт. Миколай Сербський: Слово «суд» замінили словом «криза»

[1]  Лк. 23, 34

[2] Лк. 23, 43

[3] Ин. 19, 26

[4] Ин. 19, 27

[5] Исх. 20, 12; пор.: Мф. 15, 4

[6] Мк. 15, 34

[7] Ин. 19, 28

[8] Лк. 23, 46

[9] Ин. 19, 30

To Top