Механізм розпізнавання обману дає збій

Сергій ХУДІЄВ

«Правозахисниця» Олена Васильєва, засновниця групи «Вантаж-200», героїня українського телебачення і російської опозиції, виявилася в дещо неприємному становищі через витеклі в Мережу записи її розмов з різними особами - хоча ці розмови абсолютно руйнують той образ борця за правду, який вона активно експлуатувала певний час.

Втім, проблеми почалися раніше - списки бійців регулярних російських військ, нібито загиблих в Україні, які вона тиражувала, виявлялися списками живих і здорових членів футбольної команди, імена офіцерів - запозиченими з бойовика в м'якій обкладинці, і взагалі картина «близько чотирьох тисяч» російських військовослужбовців, загиблих в ході конфлікту, викликала питання навіть в українських інтерв'юерів.

Як писав gordon.ua, «найбільш вражаюче в цій історії - мовчання рідних і близьких солдатів і офіцерів РФ, убитих і покалічених на війні в Донбасі».

Однак це мало їй заважало - і не факт, що нові викриття змусять її згорнути діяльність. Кажуть, що у брехні короткі ноги - не знаю, мабуть іноді досить довгі. Чому? Якими чином взагалі люди, що явно і грубо брешуть, так часто досягають помітних успіхів?

Це відбувається в силу досить простих психологічних механізмів, на які варто звернути увагу.

По-перше, деякі люди володіють талантом до обману - насамперед, завдяки тому, що у них, як кажуть психологи, «низький рівень тривожності». Більшість людей відчувають себе ніяково, навмисно обманюючи своїх ближніх. Вони побоюються викриття; вони нервують і хвилюються, у них пітніють руки, бігає погляд, утруднюється мова, вони виглядають розгубленими - і зазвичай ви можете зрозуміти, що людина намагається вас обдурити.

Зазвичай ми вважаємо, що «ну не може ж людина брехати з таким невинним і переконливим виглядом» - і щодо більшості людей це вірно.

Але є люди, які володіють певним талантом - нітрохи не тривожитися, не хвилюватися і не бентежитися, розповідаючи явно фантастичні історії, і нітрохи не губитися, коли брехня розкривається.

Наш механізм розпізнавання обману дає збій - ну не може ж людина.... Деякі можуть - шахраї зазвичай можуть робити враження, щоб викликати до себе прихильність, це частина їх професійних навичок.

По-друге, у всіх людей - не якихось особливо поганих або дефектних, у всіх - існує те, що називається «схильністю до підтвердження своєї точки зору», confirmation bias, як пишуть в англомовній літературі. У масиві різноманітної інформації люди вибирають те, що згідно з уже прийнятої ними картини відбувається.

Все, що порушує цю картину, буде ігноруватися або відхилятися, а все, що підтверджує, - прийматися без довгого розгляду. Люди шукають підтверджень тому, в що вони вірять - і коли є людина, яка береться ці підтвердження надати, її приймають з розпростертими обіймами.

По-третє, чим більше люди втягнуті у конфлікт, який вони вбачають як етичний, як конфлікт між Космічним Добром і Космічним Злом, тим менше вони здатні розпізнавати добро і зло у себе під носом.

Оскільки «ми»  - чесні і правдиві люди, а «вони» - підлі і брехливі, людина, яка стає на «правильну» сторону, автоматично отримує величезний кредит довіри; вона одразу сприймається як людина світла, моральна і глибоко порядна.

У битві ангелів і демонів демони не можуть виступати на стороні ангелів, а ангели - на боці демонів. Якщо за нас - значить, ангел. Чесна людина або пройдисвіт, визначається дуже просто - чи він на нашій стороні? І якщо хтось починає вказувати на те, що нам, схоже, брешуть - так це ж голоси з супротивної сторони, сторони демонів, яких нам, ангелам, слухати просто непристойно.

Поведінка, яка робить людей легкими жертвами обману, не відзнака якихось особливо дурних людей. Це те, як схильні поводитися звичайні люди, ми з вами.

Пропагандистська брехня дуже часто проводиться зовсім не на замовлення урядів, а по замовленню звичайних людей, яким дуже хочеться, щоб їх картину світу підтвердили, а їхні сумніви в тому, що вони борються на стороні ангелів, розвіяли.

Все, що можна зробити, - це прийняти світ у його жахливій заплутаності, де конфлікти розвиваються не між ельфами і орками, а між різними групами грішних людей, дуже різними за складом.

Негідники і обманщики можуть запросто опинитися на «правильній» стороні, а з «неправильної» сторони на це можуть справедливо вказувати. Якщо ви хочете почувати себе завжди правим - на ринку завжди знайдеться людина, яка вам цю правоту недорого продасть. Тільки от чи варто її купувати?

Джерело: Взгляд

Переклад українською: Християнський оглядач

Чому християнин падає швидше невіруючого?

Христос і Макіавеллі

Конфлікт лояльностей. Вибір християнина

Про (само) критичне мислення

Адвокат диявола