Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Митрополит Димитрій: Найбільший дар Бога людині – це свобода

18 квітня 2013 року митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП Димитрій (Рудюк) зустрічався зі студентами та викладачами Львівського інституту банківської справи УБС НБУ. Темою зустрічі були «Духовні інвестиції».

На початку зустрічі Владика Димитрій звернувся до присутніх із вступним словом, в якому розкрив питання співвідношення духовного і матеріального в житті людини.

Зокрема, митрополит торкнувся важливого питання причин економічної кризи, яка вже кілька років вражає світову економіку.

Митрополит Димитрій

«Коли говорять про кризу, то мають на увазі, перш за все, кризу фінансову, економічну. А над причинами її виникнення не задумуються, - наголосив владика. - Судом Божим – називав подібні кризи, ще у 50-ті роки XX століття, православний сербський святитель Миколай Сербський. Отже, були певні помилки, порушення духовних законів, які призвели до цієї кризи. І якщо їх не виправити, то жодні економічні моделі не спрацюють».

Неправильне ставлення людини до життя коріниться в невірному розумінні самої людини. Економіка розглядає людину, як матеріальний об’єкт виробництва або споживання, і повністю ігнорує її духовну природу. А це, у свою чергу, порушує гармонію в людстві та створює різноманітні колапси. «Людина, як істота духовна, на перше місце повинна ставити духовні цінності, а не матеріальні. На превеликий жаль, сьогоднішній світ є споживацьким. Людина перебуває у цьому круговороті подій, і ті явища і події, які відбуваються навколо неї, відводять людину від цих духовних цінностей і орієнтирів і намагаються кинути в це саме суспільство, яке тільки постійно споживає», - наголосив митрополит.

Владика  Димитрій пояснив студентам, що духовність та справжній успіх у житті тісно пов’язаний із відповідальністю. «Існує таке поняття, вдумайтесь в це… «Духовність як відповідальність». Коли людина духовна, вона більш відповідальна. Як оцінює народ  владу чи інші суспільні інституції? -  Як би вони були чесними, і мали совість, то вони б не крали. Ось все це дуже чітко входить в ці рамки: духовність як відповідальність».

Саме у бездуховність та безвідповідальність вростає  коріннями повсюдна «халтура». «Сучасний церковний публіцист ігумен Євменій говорить, що перша ознака безвідповідальності, як не дивно, - це професійна халтура…Коли людина начебто працює і не працює, тобто, є безвідповідальна… не тільки на роботі, але і в стосунках з друзями, в сім’ї, в навчанні…»

Інститут банківської справи

Митрополит помітив, що поміж сучасної молоді поширений психологічний злам – від максималізму до нігілізму. Коли молода людина терпить якусь поразку в житті, то завжди хоче знайти когось винного у цьому. «Життєві обставини, й справді, складаються по-різному, але хочу вам сказати, що молода людина, яка багато працює, досягає великого успіху. Дуже важливо, особливо в молоді роки,  багато працювати», - говорить владика Димитрій.

Оскільки митрополит зустрічався зі студентами банківського вузу, то не міг оминути й теми грошей. Владика Димитрій звертає увагу на те, що Ісус Христос не боявся згадувати за гроші, зокрема у своїх притчах про загублену драхму, таланти (грошова одиниця того часу,- прим.) тощо.

«Як же насправді Бог і Церква дивляться на гроші?  - Відповідь буде така:Митрополит Димитрій Рудюк нейтрально, як нейтральними є самі гроші», - відповідає митрополит. - У суспільстві грошова система виникла дуже давно, як певний еталон розрахунку за працю, послуги і товар. Через гроші встановлена навіть певна справедливість. Преподобний Макарій Оптинський говорив, що гроші в житті людини повинні відігравати нейтральну роль. Дуже складно в суспільстві обійтися без них, але гірше, коли наші статки переростають в пристрасть».

Ось тут владика і згадав про відомі слова Ісуса Христа, що «легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому увійти в Царство Боже», а в другому випадку Христос говорить  - «Де будуть скарби Ваші, там буде і серце ваше».

«Якщо не вміємо правильно розпоряджатися грошима або багатством, тоді ми подібні до того, кому важче за верблюда пролізти крізь «вушко голки». Маємо тривожне і сповнене страхів життя у цьому світі, і в той же час втрачаємо вічність з Богом, - говорить владика. - Зверніть увагу на слова Христа. Скарби – це речі земні, матеріальні, але, якщо ми до них дуже звикаємо, їх безмірно набуваємо, в них закохуємося, то очевидно в нас відбувається переосмислення і духовні речі відходять на задній план. Звідси ми не даємо собі ради, адже в нашому духовному житті вже відбулася катастрофа».

Митрополит закликав молодих людей до відповідальності перед батьками, які вкладають у студентів іноді останнє, що мають, щоб поставити їх «на ноги». «Напевне немає батьків, які б не сказали, що їхній син чи донька є найкращими. Вони надіються, що їхні діти будуть працювати у великому банку, величезному, майже світовому, управляти ним. Але чи ми віддаємо те, що в нас вкладають батьки? А від цього залежить, між іншим, наш погляд і на майбутню сімю», - говорить владика Димитрій.

Митрополит Димитрій і ректор Микола Вознюк

Не міг оминути духовний пастир важливого для молоді питання одруження і вінчання:

«На Західній Україні майже кожна сімя, яка створюється, бере шлюб. Батьки також інвестують у це торжество. Інколи можна бачити біля кафедрального собору по кілька пар в день. Але коли ви дивитесь на це все, то в глибині душі прекрасно усвідомлюєте, що статистика страшна, бо розлучень дуже багато. Важко у це повірити… Не зійшлися характерами, причиною розлучення стала подружня зрада…».

Хоча зовнішніх причин руйнації сімей багато, владика відзначає, що корінь у них один:

«Причина більшості розлучень одна – егоїзм. Коли немає Ми, а є лише Я. А диявол саме на це і спрямовує вістря боротьби. От, коли ви чуєте настанови: «Зроби із себе Я”», «стань незалежним». Це бісівські установки, бо коли існує тільки Я, а вже не Ми – це кінець. Ось, власне, причина оцих сімейних розладів – це коли один одному не можуть поступитися. Є певна ієрархія цінностей в сімї, але в будь-якому випадку вони є одне. Немає два окремих я, є тільки ми”».

Студенти поцікавилися, як владика прийшов до віри в Бога та наважився стати монахом.

Владика Димитрій розповів, що покликання до священнослужіння відчув не відразу. З дитячих років був навчений певним релігійним постулатам. Але навчаючись на історичному факультеті Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка постійно відвідував храм і звик бути з Церквою. Ось це і допомогло йому обрати життєву дорогу.

«Мої ровесники мені по-доброму заздрили, аргументуючи це тим, що я бачив перед собою життєву мету – стати священнослужителем. І, дійсно, я цим жив. Протягом п’яти років навчання я розумів, що закінчу університет і все-таки піду служити Церкві, Богові і людям», - пригадує митрополит.

Митрополит Димитрій і студенти

 Щодо монашого служіння, владика відзначив, що у наш час «на чернецтво дивляться так: людина егоїстично налаштована, не терпить біля себе когось іншого, от стане монахом, буде одинока і цього буде достатньо».

Митрополит відзначає, що проблема самотності нерідко трапляється навіть в сімях. «Коли людина повертається з роботи, вона нерідко почуває себе одинокою, коли навколо може бути троє дітей, чоловік, або дружина. Це є проблемою нинішнього  віку, і проблемою людей, які виросли поруч з цим інструментом (вказує на компютер). Коли вони з ранку до вечора спілкуються між собою через комп’ютер і дізнаються про щось тільки в Інтернеті, то потреба в спілкуванні віч-на-віч відпадає сама по собі. Більше того, спілкування за допомогою електронних засобів відволікає нас від живого спілкування».

Митрополит Димитрій запевнив присутніх, «що прожив би життя так само і починав би його нічого не міняючи».

«Хоча, повірте мені, цей хрест нести не так і легко, особливо зараз. Адже керувати людьми є мистецтвом із мистецтв. Аудиторії бувають різними, а, по-друге, архієрей зранку до вечора тільки те і робить, що вислуховує скарги то священика на парафіян, то парафіян на священика», - розкрив таємницю архієрейських буднів митрополит.

Митрополит Димитрій і ректор Микола Вознюк

Студенти також попросили владику описати духовний стан молоді.

Митрополит відзначив, що вчення Ісуса Христа спрямоване до людини, незалежно від її віку, і має, серед іншого, запоруку довгого життя.

«Наприклад, Антоній Великий у віці 20 років пішов у пустелю. А коли повернувся в своє місто, уже в старому віці, аж через 40 років, то люди впізнали його, яким він пішов від них. Святий Антоній не надто змінився тілом, тому що жив духом, споживав лише таку кількість їжі, яка була йому необхідною для підтримання життєдіяльності. Це один із багатьох яскравих прикладів, який показує, що тривалість життя також пов’язана із духовністю, із подвижництвом та помірним споживанням їжі. Через це завжди будете молодими...», - розповів владика

Митрополит зазначив, що дуже важливо не наробити помилок на початках життя. Найбільшою помилкою, переконаний він, є розпад сім’ї, який тягне за собою низку інших проблем.

«Людина, яка відірвалася від Бога, котиться вниз. Не обовязково облачатися в такі одежі, як я, щоб жити духовно. Ви знаєте, який найбільший дар? – Не Любов! Найбільший дар – це Свобода. Бог нас створив вільними вибирати між добром і злом. Господь хотів, щоби людина його пізнала через свободу. Це є аксіомою богослов’я і християнського вчення», - відзначив владика Димитрій.

Студенти банківського інституту. Львів.

Декотрі студенти відзначили певний парадокс у розвитку  країн, зокрема України та США. Український народ вважають високодуховною нацією, але по рівню життя ми далеко відстаємо від США. Чому духовність не допомагає нам вийти з кризи?

Владика Димитрій, пояснив, що «коли людина високодуховна, вона більше дивиться на небо, а не на землю, а від життя бере рівно стільки, скільки потрібно їй для життя».

«З Україною наступна ситуація: тут переплелося багато трагічного. З матеріальної точки зору українців витворило село, земля, на якій вони працювали. Але свого часу українців зігнали із цієї землі (колективізація, війни, репресії, депортації, голодомор тощо). Це була духовно-економічна катастрофа. Якщо б не було радянського періоду, я вважаю, що на сьогоднішній день Україна була б потужною аграрною, високорозвинутою державою і годувала б увесь світ», - відповів духовний пастир.

Ректор Львівського інституту банківської справи УБС НБУ, кандидат економічних наук, доцент Микола Вознюк щиро подякував Митрополиту Димитрію за лекцію та спілкування із студентами.

«Кожен з вас уже в думках переконаний в чомусь, кожен співставляє думки митрополита із особистими. Я переконаний, що врожай буде позитивним, адже він спрямований на добро. Дуже дякую, Ваше Високопреосвященство, що Ви знайшли можливість завітати до нас, що дуже приємно. Раді були Вас бачити, слухати і переконаний, що в майбутньому ми житимемо за принципами, про які Ви нам сьогодні говорили», - сказав ректор вузу.

Євген Бойко

Джерело: Прес-служба Львівської міської ради

 

 

 

To Top