Православний оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • Києво-Печерська Лавра
  • Церква святого апостола Андрія у Львові
  • Козацькі могили під Берестечком
  • Свт. Іоан Златоуст звершує Божественну літургію

Корупція і революція

Сергій ХУДІЄВ

«Зміни режимів» в різних країнах включають в себе загальні елементи, і один з цих елементів - звинувачення влади в корупції. Це пропагандистський штамп, який постійно з'являється в світових ЗМІ - «повстання проти корумпованого режиму».

Справді, якщо режим в якихось масових кривавих розправах непомічений, а пред'явити йому щось треба, говорять про корупцію. Корупція - це жахливо; терпіти її не можна; правлять злодії і хабарники, треба виходити на площу в призначений час.

Французька революціяКорупція тут хороша тим, що найчастіше доводиться вірити на слово - сміливі викривачі вам розповідають, що самовладні лиходії намазують золоте масло на діамантові батони, і через це в країні бідним людям не вистачає необхідного, але перевірити ви цього не можете. Ви не слідчий, у Вас немає доступу. З іншого боку кажуть, що й самі викривачі не гребують нечистими прибутками - хто їх там розбере. Люди вірять або не вірять в залежності від своїх настроїв - і підігріти такі настрої не так вже й складно. Нумо бунтувати, потім розберемось.

Та все ж спробуймо спочатку розібратися. Чи допомагає повстання проти корупції? Більш ніж сумний досвід показує, що приблизно так само, як повінь проти вогкості. Революція ніколи не підвищує рівень чесності - і, відповідно, не знижує рівня корупції. І не може - незалежно від бажань самих революціонерів. Так, революціонери можуть хотіти жити в більш чесному, солідарному і гуманному суспільстві - але в підсумку неминуче опиняються в суспільстві більш нечесному, роз'єднаному і жорстокому. Існують яскраві приклади такого, і нам варто подумати, чому це так.

Добрі звичаї складаються в умовах соціального миру, коли у людей є стимули для того, щоб вести себе чесно, берегти репутацію порядних і надійних працівників, постачальників і партнерів. Коли кидати, обманювати, шахраювати стає явно невигідною стратегією - добре, сьогодні ти прихопиш якихось грошей, обдуривши і обібравши своїх сусідів, а що ти будеш робити завтра? Коли людина вірить, що це завтра у неї є - та у її дітей - вона більш схильна до накопичення соціального капіталу, і уникатиме плювати в колодязь. Їй з цього колодязя все життя пити. 

Звичайно, і в умовах стабільності знайдуться люди, які будуть діяти за принципом "хапай і тікай"; а в умовах смути - люди, які будуть слідувати моральним принципам незважаючи ні на що. Але в суспільстві в цілому люди схильні обирати стратегію, яка здається їм більш вигідною в поточних умовах. І ось революція - і будь-яка взагалі соціальна смута, як було і на початку 90-тих - знищує мотивацію до чесної поведінки. Коли зовсім незрозуміло, яким буде завтра, та й чи буде, цінність освіти, чесної праці, репутації різко падає. Всі бачать, як скромний достаток, набутий роками чесних трудів, обертається на ніщо, а в той же час пройдисвіти і авантюристи роблять казкові кар'єри, злітаючи до вершин багатства і влади. 

Людина опиняється заручником ситуації, яку вона не може ні контролювати, ні передбачити. Вона не знає, якими будуть рішення влади, при яких законах вона буде жити в найближчому майбутньому і чи будуть вони дотримуватися. Більше того, залишки запасів чесності, ідеалізму і законослухняності активно проїдаються шахраями - наприклад, кошти, зібрані з ідеалістично настроєних співгромадян, розкрадаються. Готовність людей коритися наказам обертається готовністю лідерів прирікати їх на смерть заради того, щоб трохи поправити свої особисті справи або просто нажитися. Чесна людина опиняється терпилою і лохом, а таким бути невигідно. Коритися законам, платити податки, виконувати накази стає самогубною дурістю. Довіряти сусідові - ідіотизмом. Довіряти вищестоящим - крайнім ступенем ідіотизму.

Самі революціонери можуть щиро хотіти поліпшення суспільних звичаїв, але вони не тільки не можуть нічого зробити з неминучимСергій Худієв обвалом, але й самі стають частиною процесу - подібно до того, як Робесп'єр, який починав як ідеаліст-правозахисник, що протестував проти смертної кари, закінчив як один з лідерів революційного терору, в результаті і сам ставши його жертвою. Гасла про єдність, згуртованість, солідарність і героїзм вигукували з відчаєм шамана, магія якого перестала працювати - але не змінюють зовсім нічого.

Революція неминуче веде до падіння моралі - з очевидних причин, які працюють в будь-якому суспільстві, незалежно від таких загадкових матерій як національна ментальність або що-небудь подібне. Корупція може бути реальною і серйозною соціальною проблемою - але революція допомагає від неї приблизно також, як ебола від нежиті.

Джерело: Радонеж

Переклад укранською: Християнський оглядач


Ватикан заморозив активи єпископа-корупціонера

Демони заколоту

«Церква з народом» («Церковь с народом») укр, рос.

Сандей Аделаджа як зеркало української революції

``Липківщина`` і перешкоди для визнання (та об`єднання) українських Церков

To Top