Православний оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • Києво-Печерська Лавра
  • Церква святого апостола Андрія у Львові
  • Козацькі могили під Берестечком
  • Свт. Іоан Златоуст звершує Божественну літургію

Де і як можна зустріти Господа? До свята Стрітення

Артемій Сльозкін

15 лютого ми відзначаємо двунадесяте свято Стрітення Господнього. «Стрітення» по-слов'янськи означає «зустріч». Праведний Симеон, а в особі його - все людство, зустрів на сходах єрусалимського храму Бога - Ісуса Христа.

Стрітення Господнє

Дія всім зрозуміла. Однак ця зустріч відбувається в житті кожної людини, коли вона знаходить віру і починає жити по-християнськи, виконуючи заповіді Божі і всіма силами душі прагне до Христа, шукаючи в Ньому порятунок від гріха, від скорбот і від самої смерті. З нами, православними, все ясно: ми зустріли свого Бога, щоб ніколи з Ним не розлучатися.

Але як пояснити невіруючим, але таким, що все ж шукають сенс життя, що означає - «зустріти Бога»? Де Його можна зустріти, як відбувається ця зустріч? Бог є Дух, згідно з Писанням, а ми, люди - матеріальні. Як Дух може стати відчутним, видимим тілом? Адже для появи віри в Творця багатьом потрібно щось зрозуміле, доступне. Що ж, давайте поміркуємо над цим.



Не бажайте чудес і видінь

Деяким людям здається, що Бог повинен з'явитися, відкритися їм якимось надприродним, чудесним чином. Такі очікування частіше всього пов'язані з нагальними проблемами людей, які можуть бути вирішені тільки явним дивом.

Наприклад, у невіруючих батьків тяжко захворів синочок, лікарі дають невтішні прогнози. І ось, перепробувавши всі доступні їм земні засоби, вони в останній надії звертаються до Господа. І Господь допомагає їм, зцілюючи сина. Таких випадків явлення Бога людям історія знає достатньо. Люди зустрічають, знаходять Бога через послану Їм небесну допомогу.

Однак досить часто Бог не виконує звернених до Нього прохань. Багато маловірів сприймають це як «доказ» відсутності Бога. Звичайно, це неправильно.

Ми тут не будемо детально розбирати, чому комусь Бог допомагає за першим покликом, а комусь-ні. Нас цікавить інше: чи може Бог якось інакше відкриватися людям?

Деякі вважають, що вхід Господа в їхнє життя має бути тріумфальним, тобто ознаменованим якоюсь незвичайною подією. Наприклад, видінням у сні, а ще краще - наяву. Або «голосом». Або небаченим раніше душевним підйомом, особливим духовним станом, ширянням думок, екстазом (емоційним збудженням).

Таке теж знає історія. Як знає вона і важкі наслідки таких «підйомів і видінь», коли духовно недосвідчені люди, новачки у вірі, анітрохи не сумніваючись у «божественності» посланого їм «видіння», приймали за Христа або святих - демонів, які підступно прагнули заволодіти їхніми довірливими душами.

Бували, звичайно, випадки насправді божественних видінь, але, ой, як же вони рідкісні, і посилалися не кому попало, а обраним посудинам (душам), які були готові прийняти правдиве світло без шкоди для себе.

Чому Господь так рідко являється людям «у всій Своїй славі», у видіннях або одкровеннях? Можливо, щоб уберегти нас. Від чого ж? В першу чергу, від марнославства («ось який я праведник - Сам Бог мені явився»), від звеличення над іншими («я не такий, як всі, я краще - інакше б не прийшов до мене ось так Бог»), від зарозумілості («мабуть, я великий перед Богом»), від осуду («мені Він ось так явно з'явився, а інші грішники цього не гідні»).

Ні, має бути якийсь інший, простий шлях зустрічі з Богом. Простий і доступний кожному, кого не влаштовує сумнівна перспектива «вічного небуття» після смерті, кого хвилює питання: «А в чому ж сенс всього цього життя?»


Від споглядання - до віри

Один з легких шляхів зустрічі з Богом і набуття міцної віри - споглядання зовнішнього матеріального світу. Адже творіння, тобто створений світ, що оточує нас - це невичерпне джерело богопізнання. Не потрібно їхати за тридев'ять земель, в якісь екзотичні країни-держави, щоб побачити красу природи. Навіть живучи в місті, можна побачити багато цікавого, буквально чудового.

Наскільки прекрасні квіти, яка їх різноманітність, кольори, запахи - у кожного свій, неповторний. І в кожному з них відображається премудрий Творець. Дерева, трави, море, хмари, місяць, зірки - багато можуть розповісти про Творця допитливому шукачеві. Я вже не кажу про тварин, птахів, комах: яке розмаїття, які форми, які особливості поведінки! Адже, якщо придивитися, то тільки дивуєшся: як всі ці живі істоти пристосовані до життя, кожен - по-своєму. Задумаймося на мить: навіщо потрібно все це живе різноманіття - на суші, у воді, в повітрі? Хіба не для того, щоб ми всюди бачили мудру руку Творця, щоб славили Його за прекрасний творчий задум?

А наша планета Земля? Вчені виявили найтонше «налаштування» всіх її параметрів: фізичних, хімічних, біологічних, - «налаштування», при яких найменше відхилення від існуючої «бази» зробило б неможливим життя людини.

Наприклад, якби Земля була на 3% ближче до Сонця, або кут нахилу її осі був трохи більшим, або склад атмосфери був би трохи іншим - людина як вид не змогла би існувати. Хіба не говорить це, що поява нашої планети стала результатом Чийогось премудрого задуму, розумного плану? Хіба Земля могла стати населеною в результаті якогось некерованого хаотичного вибуху?

Свята великомучениця Варвара, будучи дочкою язичника, який замкнув її у вежі, саме так зустріла Господа, так прийшла до віри: споглядаючи з вікна красу створеного Кимось світу. І ця віра, надалі укріплена в ній хрещенням і повчаннями, стала для неї важливіше самого життя.

Біда наша в тому, що, занурені в міську суєту і біганину, ми не помічаємо навколо себе природи. А раз не помічаємо, то й не цікавимося. Віра починається з цікавості: як така краса могла з'явитися сама собою? Треба запитувати про Бога природу - вона завжди готова відповісти, несучи на собі відбиток премудрості Божої.

Пробудження совісті

Багато хто з нас настільки звикли до зла у ставленні до інших, що не вважають це чимось, вартим уваги. Скривдив, образив когось – ну то й що! Збрехав комусь, не моргнувши оком, - ніби плюнув. Побачив чиюсь річ, що «погано лежить», і зі спокійною душею взяв її собі.

Масове злодійство в магазинах самообслуговування мало у кого із «злодюжок» викликає докори сумління: «А, вони (господарі магазину) не збідніють!» А те, що недостачі у багатьох маркетах вираховують із зарплати рядових продавців, нікого не хвилює.

Ось-ось, добре про совість згадав. Всі знають, а що це за «звір гризун»  - совість? І навіщо він, цей «звір», сьогодні комусь потрібен? Тільки заважає жити.

Поки ваша совість спить, «мовчить в тряпочку» і «не докучає», коли ви робите явне зло - Бога вам не зустріти. Тому що сама совість - ні що інше, як «голос Божий» в душі, покликаний звинувачувати людину за скоєне нею зло, що противне Богу. І от, якщо настане такий момент, коли, після чергового сімейного скандалу, сварки в школі, ви раптом задумаєтеся: «Ну, навіщо я його так образив?», або «Все-таки я тут не права, треба вибачитися» - вважайте, що ви почули стукіт у двері свого серця. «Ось, стою біля дверей і стукаю, - говорить Господь, - якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною» (Одкр. 3, 20).

Образи, брехня, злодійство, гнів, заздрість, зловтіха - все це і їм подібне, що для багатьох було раніше «фоном» життя, не вартим уваги, тепер, з пробудженням сумління, стає вантажем, що обтяжує душу, що позбавляє її спокою і радості. Людина раптом розуміє неймовірно виразно значення такого терміна, як «гріх». Гріх - це те, чим людина ранить себе. Себе! І ось усвідомлення цього факту змушує її переглянути своє життя, почати «підйом з глибини», почати змінюватися на краще.

Зустріч з Богом відбулася! Однак треба не зупинятися на досягнутому, а починати боротьбу з самим собою. І без допомоги Божої ця боротьба неможлива: гріхи і пристрасті задушать людину. Але це вже потім, по мірі вростання в віру. Головне, що ти вже зустрів Бога після пробудження і вступу в активну фазу діяльності власної совісті.

Дорогою любові


Без любові немає віри, бо, як сказано в Біблії: «Бог є любов, і хто перебуває в любові, перебуває в Бозі, і Бог у ньому» (1 Ін. 4, 16). Однак християни під істинною любов'ю розуміють не те, що невіруючий люд. Любов християн - це жертовне служіння Богові і ближнім.

Що значить «жертовне»? Виходить, що заради любові до Бога і ближніх людина забуває себе, якісь свої інтереси, потреби, що він чи вона готовий пожертвувати часом, грошима, зусиллями, а якщо буде потрібно - здоров'ям і самим життям, - заради цієї святої любові. Шлях до такої любові довгий і тернистий, але він - єдино правильний і вірний, бо людина уподібнюється Самому Христові, який приніс у жертву Себе для спасіння нас, людей.

Людина скрізь може зустріти Бога, де є ця любов, точніше, де вона може проявити цю любов. Йдете по вулиці, бачите жебрака, що просить милостиню. Зупиніться, пожалійте в серці цього нещасного, дайте йому пару гривень, цукерку, булочку. Ви не жебракові подаєте - ви Бога зустрічаєте, за словом Його: «Істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає; а хто Мене приймає, приймає того, хто Послав Мене» (Ін. 13, 20).

Потрібно на кожного нужденного, стражденного, недужного, з яким нас зводить життя, дивитися, як посланника Божого. Скажу більше - потрібно бачити в кожному з них Самого Бога, і подавати, і допомагати - як Самому Богу. Тоді буде нам користь, велика користь.

Бог царює там, де панує любов: де сильні допомагають слабким, здорові - хворим, які живуть у достатку - незаможним, вільні - ув'язненим, зрячі духом - духовно сліпим. Ми кожен день, бачачи й чуючи стражденних, бачимо і чуємо Бога. Він готовий з нами зустрітися, готовий простягнути рятівну руку, щоб повести нас за Собою - до вічного блаженства спілкування з Ним.

Запитаємо себе: а чи готові ми до такої зустрічі? Чи готові залишити свої гріховні звички, свою байдужість до інших, пристрасті до земних задоволень - і піти за Христом? Чи будемо чекати якогось явного чуда, знаку, явища, одкровення, яке колись зійде на нас? Ні, Бог з любові прийде до нас більш зрозумілим, простим, буденним чином. Важливо не пропустити нам цей момент. Не упустити...

Джерело: Православіє в Україні

Переклад українською: Православний Оглядач

To Top